Звукова сцена в автомобілі: точне налаштування

Для того, щоб створити об'ємне природне звучання в автомобілі доведеться постаратися. І хоча існує досить багато різних інструкцій і «посібників», для більшості це все одно суб'єктивний, індивідуальний досвід. Втім, це не означає, що чужими порадами користуватися марно. Навпаки, спробуємо відштовхнутися саме від загального досвіду, напрацьованого не одним любителем класного звуку в своєму авто.

Наявність необхідної аудіоапаратури і музично-налаштувального матеріалу приймемо як даність. Джерела звуку підключені, сабвуфер поки відпочиває, частота розділу ВЧ/НЧ 3.15кГц 12дБ/окт.

1. Визначаємо затримки математичним методом: вимірюємо відстань від динаміків до місцезнаходження вуха в сантиметрах за допомогою рулетки. Наприклад, мидбас - 90/60 (Л/П), твітер (від ж по-простому - «пищалка») - 100/50.
2. Перевіряємо звучання акустичної фази емпіричним методом - тобто слухаємо один з настроювальних треків. В ідеалі звук повинен бути стягнутий в один просторовий вузол. Прокручуємо трек спочатку тільки на мідбас, потім на ВЧ - твітері, міняємо фазу на далекому динаміці. Налаштування залишаємо тоді, коли звук більш зібраний.
3. Регулюємо рівні кожного випромінювача. Тут теж дотримуємось метода почергового прослуховування різних частот, середній бас і ВЧ повинні прослуховуватися з рівною інтенсивністю. Потім цю операцію проводимо для пар лівого і правого боку випромінювачів.
4. Здійснюємо контрольну перевірку фази. Якщо переважає рівень в якомусь окремому випромінювачі, значить десь була допущена помилка. Тоді доведеться починати налаштування спочатку.
5. Якщо все добре, починаємо точне опрацювання діапазонів частот. Знову слухаємо будь-який із запропонованих в посібниках аудіо-трек, уважно відзначаємо коливання рівнів звучання в кожному динаміці, відзначаємо їх (відразу все запам'ятовувати або кидатися правити не раціонально, так процес тільки затягнеться). Після цього приступаємо до коректування. Нагадаємо, що й саме звучання, і його коригування безпосередньо залежать від якості обладнання, так що вище їх можливостей користувач все одно не стрибне. Методика опрацювання «горбів» і «западин» в звучанні частот різко протилежна, але теж намацується емпірично: просто рухаємо НЧ або ВЧ до тих пір, поки звук не влаштує наше вухо.
6. Виставлені при першому етапі затримки тепер налаштовуємо остаточно для отримання ефекту звукової сцени. Потрібно, щоб звук був точно сконцентрований в одній точці, і для цього доведеться ретельно вибудовувати затримки ВЧ і НЧ. Можливо, на цьому етапі доведеться затриматися пару днів.
7. Правимо еквалайзером амплітудно-частотну характеристику (АЧХ). Для цього вибираємо сторону звучання, найбільш прийнятну, і під неї правимо протилежну. Працюємо над балансом.
8. Нарешті настала черга підключення сабвуфера. Міряємо відстань, перевіряємо фази, налаштовуємо затримки.